При здійсненні діяльності в галузі IT технологій власники та керівники бізнесу та стартапів стикаються з необхідністю оформлення та укладання ряду правових документів, таких як:

– Зовнішньоекономічні договори;
– ІТ договори на розробку ПЗ;
– Договори для сайтів (Угода користувача, Політика конфіденційності, Правила платних послуг);
– договір на просування/техпідтримку/супровід;
– Документи, що регулюють режим комерційної таємниці та інші документи.
– NDA або угода про нерозголошення

Ці договори у сфері IT технологій відрізняються особливим предметом правового регулювання, а також є за своєю змішаними договорами.

Це ставить перед юристами нашої компанії завдання щодо максимального захисту прав та інтересів клієнтів.

Перевірте Ваш договір за такими параметрами:

1. Дата договору. Дата підписання договору та дата набрання ним чинності не є ідентичними поняттями в юридичному сенсі. Тому слід звертати увагу, чи зазначено в документі дату початку його дії (“effective date”). Згідно із законом, договір може набути чинності раніше ніж дата його підписання.

2. Вказівка посади підписувача та документа, з якого випливають його повноваження на укладення договору.

3. Предмет договору. Часто сторонам важко визначити предмет їхніх відносин. Предмет повинен бути зазначений максимально чітко і зрозуміло, має бути ясно, про які послуги йдеться, про порядок їх надання, строки обсягу (годинник надання послуги, спосіб надання, хто виконавець, тощо).

4. Ціна. Основне — це вказівка вартості послуг та точні строки оплати, терміни розстрочення, хто із сторін сплачує податки.

5. Інтелектуальна власність. Не передавайте виняткові права у власність замовнику, якщо вони не є предметом договору. Збереження виняткових прав дозволить розробляти і продавати похідні продукти.

6. Підтримка та гарантійні зобов’язання. Тут варто зазначити, що ця умова залежить від того, як ви ведете бізнес, що є основним під час продажу: послуги (їх результат) або подальша підтримка.

7. Субпідрядники. У деяких випадках законодавство прямо передбачає, що послуги мають бути надані особисто виконавцем і найм субпідрядників не допускається. Це насамперед актуально для ФОП. Тому варто узгодити ці моменти у договорі.

8. Комерційна таємниця та конфіденційна інформація. Зазвичай про комерційну таємницю незаслужено забувають, а дарма. Конфіденційність не завжди є панацеєю для захисту своїх інтересів. Справа в тому, що у разі конфіденційності охороняється її нерозголошення, а щодо комерційної таємниці її використання. У будь-якому випадку, рекомендовано включати і те, й інше.

9. Заборона конкуренції. Особливо це стосується громадських компаній та компаній з великими оборотами. У разі порушення можна вимагати виплатити значну компенсацію, тому якщо це у ваших інтересах пропишіть фіксований штраф.

10. Заборона наймання працівників (non-solicitation). Звичайна практика в ІТ компаніях дозволяє застрахувати власника компанії від переманювання клієнтом ключових розробників. Однако, такое положение контракта может нарушать нормы конституционного и трудового права, поэтому если сотрудник сам, по своей личной инициативе проявит желание сменить место работы , вы не сможете ему помешать. В данном случае, многое зависит от того, как происходят процессы внутри компании, имеют ли ключевые разработчики выход на контрагента, могут ли использовать знания, полученные в процессе сотрудничества с вами как работодателем после своего увольнения/прекращения контракта.